Феодальна роздробленість та монголо-татарська навала (12-14 СТ.)

Дізнаємось

– дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
– території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.
– передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
– період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
– існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Навчимось

– розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
– показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
– визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
– охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
– встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;
– укласти історичний портрет руського князя.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів